Пошук по сайту


Реферат на тему: „ Венчурний бізнес”

Реферат на тему: „ Венчурний бізнес”

Сторінка1/3
  1   2   3

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування


Кафедра фінансів та економіки природокористування

Реферат

на тему:

Венчурний бізнес”

Виконав

студент II курсу ФЕіП

групи Ф-1

Остапчук О.М.

Перевірила:

Свердлюк І.В.
Рівне 2009

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………………….3

1. Історія становлення венчурної індустрії в світі………………………………………………….4
2. Венчурна діяльність у Європі…………………………………………………………………….6
3. Історія венчурних фондів в Україні……………………………………………………………..11
4. Поняття венчурного бізнесу……………………………………………………………………..13
5. Етапи венчурного фінансування………………………………………………………………...16

ВИСНОВОК ……………………………………………………………………………………….20



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………………………….…23

ВСТУП

Венчурний бізнес — сфера підприємницької діяльності, пов’язана з реалізацією ризикових проектів, ризикових інвестицій головним чином у сфері науково-технічних новинок. Фінансування беруть на себе банки, інвестиційні компанії, спеціа­лізовані венчурні фірми або юридично самостійні організації, зазвичай у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Галузева належність проектів технічних новинок, що пропонуються авторами, ролі не відіграє. Цей вид бізнесу пов’язаний з великим ризиком, тому його часто називають ризиковим.

Розрізнюють дві організаційні форми венчурних груп — внутрішню та зовнішню. За так званих «внутрішніх венчурів» вибір пріоритету відбувається не на макрорівні, а всередині фірми. Тут організується наскрізна бригада, очолювана автором проекту, що самостійно здійснює надалі кадрову політику. Фірма також надає в його розпорядження всі необхідні кошти і всебічно допомагає. Другою формою венчурної організації є «венчурні фірми». У цьому випадку ініціатор «венчура» йде з корпорації й організовує окрему невелику юридично незалежну фірму. Венчурні групи фінансуються або тією корпорацією, де народився венчур, або стороннім венчурним капіталом, що створюється фірмами, які спеціалізуються на фінансуванні венчурних груп.

Венчурна фірма — дрібна або середня інвестиційна фірма, зайнята науковими дослідженнями, інженерними розробками та їх кредитуванням. Вловлюючи і фінансуючи нові ідеї, венчурна фірма допомагає великим компаніям розробляти новітні напрями науково-технічного прогресу. Операції, що проводяться такими фірмами, (венчурні операції), характеризуються підвищеною мірою ризику.

Кошти венчурного капіталу вкладаються без всякого матеріального забезпечення з боку одержувача, і інвестори йдуть на ризик втрати вкладених коштів у разі неуспіху дослідження. За деякими оцінками, до 20% венчурних фірм банкрутують через невміння враховувати запити ринку, а 60% — ледве окупають вкладені в них кошти. Майже всі венчурні групи перші два роки функціонують зі збитком. Але у разі успіху норма прибутку на авансований капітал через п’ять років досягає 30—40%.

Успіх венчурних фірм змусив звернути увагу на роль в наукових дослідженнях дрібних наукомістких фірм, тобто фірм з чисельністю працівників не менше 500 осіб.

Щорічно в США виникає близько 2500 нових венчурних фірм. Створення венчурної фірми передбачає наявність трьох компонентів:

ідеї нововведення (нового продукту, технології, послуги);

суспільної потреби і підприємця, готового на основі такої ідеї організувати нову фірму;

«ризикового» капіталу для фінансування цих фірм.

1. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ВЕНЧУРНОЇ ІНДУСТРІЇ В СВІТІ

Венчурний бізнес є сьогодні сегментом (і не найбільшим) галузі прямих інвестицій в акціонерний капітал, однак значення його важко переоцінити, тому що ризиковий капітал є практично єдиним джерелом фінансової підтримки малих інноваційних підприємств на ранніх стадіях існування - від ідеї до виходу й закріплення їхньої продукції на ринку. Саме тому венчурний капітал став центром кристалізації для формування в США сучасної потужної індустрії прямих інвестицій.

Як будь-який інший, венчурний бізнес у своєму розвитку переживав зльоти й падіння, однак загальна позитивна тенденція його розвитку підтверджує ефективність сполучення, що є його основою, сучасних фінансових і управлінських механізмів, опори на потенціал високих технологій і енергію підприємництва.

Безсумнівний успіх венчурного бізнесу в 60-і роки і його динамічний розвиток залучили до нього значний інтерес фінансових і управлінських кіл і зажадали створення його інфраструктури й удосконалювання взаємозв'язків у галузі прямих інвестицій у цілому.

Так, в 1973 р. була утворена Національна асоціація венчурного капіталу (National Venture Capital Association - NVCA) для формування в широких колах розуміння важливості венчурного бізнесу для життєстійкості економіки США й представлення в суспільстві інтересів венчурних капіталістів і компаній, що розвиваються. У цей час асоціація поєднує 330 організацій, керуючих венчурним капіталом близько 70 млрд. дол. Афілійована структура асоціації - «Американські підприємці для економічного росту» (American Entrepreneurs for Economic Growth - AEEG) - це загальнонаціональна організація, що включає близько 10 тис. підприємств, що розвиваються, на яких працюють більше мільйона американців.

З огляду на те, що кращою стратегією "виходу" для компаній з венчурним капіталом є публічне розміщення акцій, фондові дилери відреагували на це створенням системи автоматичного котирування Національної асоціації дилерів цінних паперів (NASDAQ) - другій (після Нью-Йоркської) фондовій біржі США, що спеціалізується на первинному розміщенні акцій зростаючих компаній.

У зв'язку з високою прибутковістю акцій компаній з венчурним капіталом, такі компанії стають об'єктом підвищеного інтересу для інвесторів на етапі їхньої підготовки до публічного розміщення. На рубежі 70-х - 80-х років стали утворюватися спеціалізовані фонди (т.зв. фонди прямого інвестування в акціонерний капітал - private equity fund), орієнтовані на придбання пакетів акцій таких компаній. Фонди викупу (buyout fund) здійснюють (або фінансують) придбання контрольного пакета акцій з одержанням повного контролю за використанням активів компанії й здійснення нею ділових операцій. Мезонинні фонди (mezzanine fund) спеціалізуються на інвестиційному фінансуванні компаній безпосередньо перед виходом на фондовий ринок. У цей час у США сумарний капітал фондів прямого інвестування в 4 - 5 разів перевищує капітал венчурних фондів.

Таким чином, у цей час діє наче двох етапна схема інвестування перспективної компанії: на початкових етапах і в період зміцнення на ринку її підтримує венчурний капітал, після чого включається капітал фондів прямого інвестування.

Капітал для венчурних інвестицій надається корпоративними (колективними) і індивідуальними венчурними інвесторами.

Основну частину корпоративного сектору становлять незалежні венчурні фонди (компанії, фірми), що являють собою партнерства (partnerships). Учасниками таких партнерств можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Основний обсяг капіталу партнерств утворюється внесками державних і приватних пенсійних фондів США: в 1997 р. доля пенсійних фондів у мобілізованому венчурному капіталі становила 45 %, в 1998 р. цей показник виріс до 50 %. Крім пенсійних фондів, активну участь у венчурних фондах приймають комерційні й інвестиційні банки, страхові компанії, державні й благодійні фонди, корпорації, приватні особи.

У ряді венчурних фондів розміщені засоби державних програм підтримки бізнесу, звичайно спрямовані на розвиток малих підприємств на етапі становлення. Зокрема, Адміністрацією малого бізнесу США фінансується програма інвестицій у малий бізнес (SBIC), у рамках якої венчурні фонди можуть об'єднати власні засоби з державними для збільшення інвестицій у компанію - реципієнта.

Індивідуальний сектор венчурного бізнесу представляють приватні інвестори, т.зв. «бізнеси-ангели». Найбільш важлива роль «бізнесів-ангелів» на найбільш ранніх стадіях зародження й формування компаній - стадій «посіву» і «старту», тобто коли компанія готується до просування свого продукту на ринок.

Венчурний бізнес США сформувався як галузь підприємництва в період бурхливого розвитку мікроелектроніки й комп'ютерних технологій і дав потужний імпульс для успішного розвитку цих напрямків. Світові лідери комп'ютерної галузі - компанії Microsoft, Intel, Apple Computers, Compaq - зайняли своє сьогоднішнє положення багато в чому завдяки венчурним інвестиціям на ранніх стадіях свого розвитку.

Тверді позиції в переліку пріоритетів також займають телекомунікаційні технології, біотехнології, медицина й охорона здоров'я, споживчі товари й послуги.

2. ВЕНЧУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЄВРОПІ

В Європі венчурний бізнес почав активно розвиватися на початку 80-х років XX століття. Безсумнівно, практика ризикового інвестування існувала в європейських країнах задовго до цього рубежу, однак риси індустрії венчурне інвестування почало здобувати саме в цей період. Багато в чому динамічний розвиток цієї галузі в Європі було визначено наявністю двадцятилітнього досвіду американського венчурного бізнесу, що дозволив уникнути значних помилок і адаптувати до європейських умов уже досить відпрацьовані фінансові й управлінські технології. Ця обставина в жодному разі не применшує заслуг і зусиль європейських венчурних капіталістів, що забезпечили сьогоднішній стан галузі.

У Європі не існує, подібно до США, поділу на властиво венчурні фонди й фонди прямих інвестицій. Крім того, у Європі співвідношення венчурного капіталу й капіталу прямих інвестицій - 1:1, у той час як у США це відношення близьке до 1:5. Переходячи до порівняння часткових значень, у загальному обсязі європейських прямих інвестицій вкладення в ранні стадії становлять 7,4 % проти 5,7 % у США, у стадію розширення - 35 % проти 8,6 %, у пізні стадії - 8 % проти 4,4 %. Таким чином, на сьогоднішній день європейський венчурний бізнес навіть більшою мірою, ніж американський, орієнтований на реальну підтримку й розвиток малих і середніх підприємств, особливо на стадії розширення.

Основні етапи інфраструктурного розвитку європейського венчурного бізнесу багато в чому повторюють американський досвід. Утворення в 1983 р. Європейської асоціації прямого інвестування й венчурного капіталу (EVCA) було спільною ініціативою представників венчурної індустрії і Європейської комісії. Асоціація, що включала на момент утворення 43 члена, у цей час поєднує більше 500 активних учасників венчурного бізнесу з більш ніж 30 країн і є авторитетним представником європейської галузі прямих інвестицій. Діяльність асоціації спрямована на створення в Європі сприятливих умов для розвитку венчурного бізнесу. Основними стратегічними завданнями, на рішення яких націлена асоціація, є: залучення інституціональних інвесторів до участі у венчурному інвестуванні, подання інтересів своїх членів і інших учасників венчурної індустрії в європейських структурах, вироблення ефективних і доступних стратегій і механізмів виходу венчурного капіталу.

За участю Європейської асоціації венчурного капіталу була створена Європейська асоціація біржових дилерів (EASD) - об'єднання венчурних капіталістів, біржових дилерів, інвестиційних банків і інших інвестиційних інститутів - для формування механізмів підтримки економічного розвитку й інновацій у Європі. Однієї з перших ініціатив EASD стало створення європейської фондової біржі для активно зростаючих молодих компаній - Системи автоматичного котирування Європейської асоціації біржових дилерів (EASDAQ). Її структура й принципи функціонування запозичені в аналогічної американської структури - NASDAQ. Біржа не має торговельної площадки, використається система електронних торгів, початих у листопаді 1996 р. У цей час у торгах EASDAQ беруть участь компанії з Великобританії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Швейцарії, Австрії, Бельгії, Португалії, Італії, Данії, Фінляндії, Греції й Люксембургу. Акції деяких компаній, що торгуються в EASDAQ, також котируються й на американській біржі NASDAQ.

Європейське співтовариство приділяє серйозну увагу підтримці становлення й розвитку венчурного бізнесу в країнах Центральної й Східної Європи (колишні країни «народної демократії»), а також в «нових незалежних державах» (колишніх республіках Радянського Союзу). За участю Європейського банку реконструкції й розвитку (ЕБРР) і EVCA розгорнуті відповідні масштабні програми.

На відміну від структури галузевих переваг у США, європейські венчурні фонди більше диверсифіковані й розміщують інвестиції практично в усі сектори економіки. В останні роки відбувається переорієнтація європейських венчурних інвестицій у технологічний сектор, що є загальносвітовою тенденцією для промислово розвинених країн.

Участь урядів західних країн у процесі венчурного інвестування має велике значення. З одного боку, воно демонструє бажання й здатність держави розділити ризики з комерційними інвесторами й розуміння державою необхідності збереження національних приватних капіталів на ринку своєї країни, з іншого боку, така участь стимулює залучення в реальний сектор економіки суспільних засобів. Доля суспільних засобів (пенсійних фондів і страхових компаній) у венчурному капіталі Європи становить до 35 % всіх інвестицій. Прикладом такої участі держави у венчурному інвестуванні можуть слугувати фонди фондів, створюваних за істотної участі (до 40 %) держави. Найбільш відомі з них фонди: Sitra (Фінляндія), UK High Technology Fund (Великобританія); фонди, створені за участю KFW (Німеччина)

Один зі способів урядового фінансування є надання засобів приватним венчурним фірмам, які у свою чергу безпосередньо фінансують невеликі компанії. У Фінляндії, наприклад, був використаний саме такий підхід: в 1994 р. був створений повністю приналежний державі фонд Suomen Teollisuus-Sijoitus OY. Уряди різних країн також створюють власні венчурні фонди для прямого інвестування в невеликі компанії. Ці фонди, як правило, управляються професіоналами. У Бельгії інвестиційна компанія Фландрії (GIMV), створена в 1980 р., з'явилася шляхом реалізації концепції керованого незалежним приватним фахівцем фінансованого урядом венчурного фонду. Розроблена цим фондом стратегія придбання пакетів акцій технологічно-орієнтованих компаній виявилася настільки привабливої й результативної, що сьогодні й приватний капітал наважився інвестувати в GIMV.

Німеччина в 1995 р. розробила схему під назвою Beteiligungskapital fur Kleine Technologieunternehmen, у рамках якої здійснювалося фінансування малих фірм, що роблять інноваційні продукти або послуги, разом з компаніями приватного сектора.Австрія також створює Інвестиційний Інноваційний Фонд із метою збільшення фінансування починаючих фірм, шляхом надання засобів приватним фондам. Європейський Інвестиційний Фонд, створений в 1994 р. за фінансової підтримки Європейської комісії, інвестує засоби в акції малих і середніх підприємств, що володіють потенціалом високого росту. Позички, які пропонують уряди, найчастіше недоступні з інших джерел, надаються часто на більш привабливих умовах, ніж приватні кредити. Вони можуть мати більш низькі процентні ставки або тривалі періоди повернення. Вони можуть навіть бути безповоротними. Фінансована урядом Vaekstfonden (Програма кредитного фінансування розвитку бізнесу) у Данії, наприклад, передбачає видачу позичок невеликим фірмам для розробок технологічно-орієнтованих проектів. При цьому, у випадку невдачі передбачається прощення боргів. У Нідерландах кредитна схема технічного розвитку передбачає видачу десятилітніх кредитів малим компаніям, які можуть не повертатися у випадку технічного або комерційного провалу. У Швеції уряд є найбільшим акціонером Almi Foretagspartner AB, що надає 6-10-річні позички починаючим компаніям, безпроцентні протягом перших двох років.

Останнім часом значний розвиток венчурна індустрія одержала не тільки в європейських країнах, але й у Японії, Китаї, Республіці Корея, Сінгапурі, Ізраїлі, Австралії, Чилі, Мексиці. Більше того, венчурний капітал з «посівного капіталу» (seed capital) і «стартового капіталу» (start capital), не зменшуючи своєї ролі «каталізатора» малого бізнесу, перейшов у більше зрілі стадії свого розвитку й почав ставати ще й «капіталом розвитку» (development capital) і «капіталом розширення» (expansion capital).
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Реферат на тему: «Механізм вдосконалення українського суспільства»
Вступ

Реферат На тему: “Економіка Франції: стан та перспектива”
Водночас, в економіці країни є достатньо особливостей, які заслуговують на дослідження І застосування на практиці іншими країнами,...

Реферат На тему: “Економіка Франції: стан та перспектива”
Водночас, в економіці країни є достатньо особливостей, які заслуговують на дослідження І застосування на практиці іншими країнами,...

Реферат з інформатики на тему: Архівування файлів
Під час роботи на комп'ютері може відбутися втрата інформації, що знаходиться на магнітних дисках у фай­лах, з різних причин (фізичне...

Реферат на тему: «Інформатика»
Еом, ми можемо придбати пральну машину, яка автоматично виконує складну пе­ріодичну послідовність операцій. Ми чули про роботизо­вані...

Реферат з міжнародної інформації
Роль Європейського Співтовариства в становленні інформаційного суспільства в Європі

Підприємство як економічний суб’єкт бізнес-діяльності
Підприємство як первинна ланка економіки. •Організаційно-правові форми підприємства. •Форми організації корпоративних підприємств....

На тему: 07-13

На тему: 07-12

Реферат з предмету
Мусульмани складають переважну більшість населення багатьох країн Азії І африки. Іслам є ідеологічною системою, що впливає значний...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

info.lekciya.com.ua
Головна сторінка