Пошук по сайту


„Система управління базами даних Microsoft Access”

„Система управління базами даних Microsoft Access”

Сторінка1/6
  1   2   3   4   5   6


Лекції з теми

Система управління базами даних Microsoft Access”




Вступ
В умовах інформатизації суспільства найбільш перспективним напрямком вдосконалення інформаційного забезпечення інформаційних систем є організація масивів на основі формування баз даних (БД).

База даних по суті є інформаційною моделлю деякої конкретної предметної сфери, тобто відображає зміст конкретної функціональної підсистеми.

З точки зору організації інформаційного забезпечення певного економічного об’єкта база даних (БД) представляє собою сукупність взаємопов’язаних нормативно-довідкових, оперативних, а також даних, які з’являються як наслідок обробки інформації у вигляді проміжних та результатних даних, що певним чином організовані в пам’яті комп’ютера.

Загальні відомості про бази даних та СУБД
Під базою даних (у подальшому БД) розуміють сукупність даних, які організовані за певними правилами, що передбачають спільні принципи опису даних, зберігання та маніпулювання ними. Таке визначення БД дозволяє говорити як про комп’ютерні, так і про некомп’ютерні бази. Адже звичайний записник або телефонний довідник, або набір читацьких формулярів у бібліотеці є своєрідни­ми базами, а це означає, що БД з’явилися задовго до появи ЕОМ.

Але лише застосування комп’ютерів дозволило ефективно працювати з БД, бо комп’ютерні бази (надалі мова йтиме лише про комп’ютерні бази), окрім власне даних, містять ще й методи та за­соби роботи з даними. Це дозволяє кожному з користувачів оперу­вати тільки з тими даними бази, які потрібні конкретному користу­вачу та до яких він має доступ. Наприклад, база даних з умовною назвою “Професорсько-викладацький персонал ВЗО” може вико­ристовуватися:

- бухгалтерією (користувач 1) для нарахування викладачам заро­бітної плати;

- відділом кадрів (користувач 2) для підготовки наказів про від­пустки, відрядження, заохочення тощо;

- навчальним відділом (користувач 3) для розрахунків обсягів навчального навантаження.

Будь-яку сучасну БД можна розглядати також і як інформа­ційну модель деякої предметної області, в якій інформація зберіга­ється, як правило, на машинних носіях, а даним властиві взаємопо­в’язаність, структурованість і незалежність від прикладних про­грам. Пояснимо, що означають зазначені властивості.

Взаємопов’язаність даних у базі повинна проявлятися у то­му, що на основі уже відомих користувачеві даних предметної об­ласті можна легко, саме за рахунок взаємозв’язків, отримати повну інформацію про стан цієї області. На основі взаємопов’язаності да­них побудована довідкова система ОС Windows-98/2000/ХР.

Структурованість даних повинна, перш за все, забезпечу­вати ефективний пошук потрібної інформації. Прикладом структу­рованості є розміщення каталогів (папок) і файлів на логічних дис­ках вінчестера, де вони утворюють деревовидну ієрархічну струк­туру.

Нарешті, остання з названих властивостей – незалежність даних від прикладних програм. БД повинні створюватися так, щоб із ними можна було б працювати в різних програмних се­редовищах і на різних комп’ютерних платформах.

БД, як правило, характеризується трьома рівнями абстракції: зовнішнім, концептуальним і внутрішнім. Відповідно рівням роз­різняють зовнішню, концептуальну і фізичну моделі (схеми) БД. Зовнішня модель – це інформаційний зміст БД у тому вигляді, як її уявляє собі користувач. Концептуальна модель відображує уза­гальнене уявлення про інформацію, якою наповнена БД, та визна­чає зв’язки між об’єктами бази. Фізична (внутрішня) модель ви­значає спосіб розміщення даних безпосередньо на машинному но­сії. Сучасні програмні засоби, що обслуговують БД, здійснюють розміщення даних автоматично, без втручання користувача.

Характеризуючи властивості БД, ми зазначали, що між пев­ними даними в базі повинні існувати зв’язки. За способом встанов­лення зв’язків між даними БД поділяють на ієрархічні, мережні та реляційні.

Ієрархічна БД – це база, в якій дані зв’язані між собою од­носторонніми залежними вертикальними зв’язками від старших вершин до молодших. Прикладом ієрархічної структури може бути структура державної влади, організація каталогів на дисках (папок у Windows), про яку вже згадувалося, й т.п.

Мережна структура БД – це структура, в якій кожен елемент даних зв’язаний з сусідніми незалежними та рівноправними гори­зонтальними зв’язками. Прикладами такої структури може бути схема взаємовідносин між торговими агентами та клієнтами, схеми міжміських автобусних маршрутів тощо. Теоретично кожен еле­мент даних в мережній структурі повинен бути зв’язаним одночас­но з усіма іншими елементами (зв’язок “усі з усіма”), але оскільки практично це реалізувати неможливо, то доводиться встановлювати деякі обмеження. Основним недоліком мережної БД є дуже великі затрати як дискової, так і оперативної пам’яті ПК.

Реляційна БД – це база, в якій дані організовані у формі дво­вимірної таблиці. У теорії множин таблиці відповідає термін відно­шення (relation), який і дав назву даному типу структури. Більш детально про реляційні БД викладено у наступних питаннях цієї лекції.

Щоб оперувати даними, які складають БД, необхідна відпо­відна прикладна програма (набір прикладних програм) – система управління (керування) базою даних (СУБД або СКБД). СУБД – це комплекс програм і мовних засобів, які призначені для створення, ведення та використання баз даних.

СУБД (DBMS – Data Base Mаnagement System) як програм­ний продукт з’явився у кінці 60-х – на початку 70-х років ХХ сто­ліття. Еволюція СУБД пройшла шлях від систем, що спиралися на ієрархічну та мережну структури БД, до систем, у яких реалізова­ний об’єктно-орієнтований підхід у роботі з даними.

СУБД першого покоління, незважаючи на такі недоліки, як відсутність стандарту зовнішніх інтерфейсів і неможливість обміну прикладними програмами між комп’ютерами, що працюють на різних платформах, виявилися досить довговічними: розроблене на їх основі програмне забезпечення використовується і сьогодні на супер-ЕОМ (mainframe), де опрацьовують надзвичайно великі ма­сиви інформації.

Характерними ознаками СУБД другого покоління є те, що вони обслуговують реляційні БД і мають можливість використову­вати мову SQL – мову запитів високого рівня. Представниками цих СУБД є FoxBASE, FoxPro, Paradox, сімейство dBASE та ін. Просто­та й гнучкість СУБД реляційного типу дозволили їм зайняти ліди­руючі позиції у відповідному секторі ринку програмних продуктів. Основний недолік СУБД реляційного типу – неможливість подання даних складної структури та маніпулювання ними, що змушує роз­робників систем створювати нові, більш ефективні, системи реля­ційного типу, а також переходити до постреляційних моделей.

Постреляційна модель допускає подання даних у так званих багатозначних полях, де дані складаються з підданих, утворюючи при цьому тривимірні структури. Представниками СУБД постре­ляційного типу (їх відносять уже до СУБД третього покоління) є системи uniVers, Dasdb i Bubba.

Системами третього покоління є й системи, що підтримують багатомірні моделі, а саме – Essbase, Media Multi-matrix, Oracle Ex­press Server. У багатомірних моделях структурування інформації виконується на рівні її логічного багатомірного подання, що є необ­хідним при аналітичній обробці даних.

Концепція реляційної БД, що розроблена Е.Ф. Кодом у 1970  р., полягає у наступному:

  • дані в базах слід зв’язувати відповідно до їх внутрішніх логічних взаємовідносин, а не до фізичних показників. Завдяки цьому ко­ристувачі зможуть комбінувати дані з різних джерел;

  • робота з даними здійснюється на основі реляційної алгебри та реляційного числення, які дозволили створити ряд мов запитів, більш доступних для користувачів, які не є спеціалістами з ком­п’ютерних технологій. Такими мовами є SQL (Structured Query Language – мова структурованих запитів), Quel (Query Language – мова запитів) і QBE (Query-by-Examрle – запити за зразком);

  • файли БД можуть оброблятися однією командою, тоді як у нереляційних системах однією командою оброблявся лише один запис.

У реляційних базах дані подаються у вигляді множини таб­лиць, зв’язаних між собою згідно певних правил (Рис.1).


Таблиця 1

Поле

1.1

Поле

1.2

Поле

1.3

Поле

1.4

Поле

1.5


































Таблиця 2




Таблиця 3

Поле 2.1

Поле 2.2

Поле 2.3




Поле 3.1

Поле 3.2

Поле 3.3

Поле 3.4










































































Рис.1. Схема реляційної БД

Кожна таблиця складається з фіксованої кількості стовпчиків (полів) і змінної кількості рядків (записів). Стовпчики характеризуються унікальними іменами, типом і додатковими характеристиками. Елементи даних у окремій таблиці отримали назву атрибутів.

Кожна таблиця БД повинна мати первинний ключ (ключовий елемент) – одне поле (простий ключ) чи комбінацію полів (склад­ний ключ), що єдиним чином ідентифікують кожен рядок у табли­ці. Кожне значення первинного ключа у межах однієї таблиці по­винно бути унікальним, інакше неможливо відрізнити один запис від іншого.

Крім первинних ключів, існують і вторинні – ключі, значен­ня яких можуть повторюватися у рядках таблиці, що дає можли­вість відшукати групи рядків з однаковим значенням вторинного ключа. Логічний зв’язок між таблицями бази здійснюється за до­помогою зовнішніх ключів. Зовнішнім ключем підпорядкованої таблиці є її вторинний ключ, який у той же час виконує функції первинного ключа у головній таблиці.

При реляційному підході до побудови БД використовується термінологія теорії відношень (один із розділів математики). Про­ста двовимірна таблиця визначається як відношення. Стовпчики таблиці зі значеннями відповідних атрибутів називаються домена­ми, а рядки із значеннями різних атрибутів – кортежами.

Термінологія залежить від рівня опису (теорія чи практика) та конкретного класу СУБД (dBASE, Access) і зведена в таку таб­лицю:

Теорія реляційних БД

Реляційні БД

СУБД MS Access

Відношення

Таблиця

Таблиця

Кортеж

Рядок

Запис

Домен

Стовпчик

Поле

Основними перевагами реляційних моделей даних є:

- простота. Подання даних в таблицях бази є зрозумілим пе­ресічним користувачам, оскільки їх зовнішній вигляд і внут­рішній зміст адекватно відображають стан відповідної пред­метної області;

- непроцедурність запитів. Запити формулюються у термінах інформаційного змісту без урахування складних аспектів сис­темної реалізації;

- незалежність даних. Під час використання реляційної моделі інтерфейс користувача не пов’язаний з фізичною структурою даних і доступом до них;

- теоретичне обґрунтування процесу проектування БД. У ході проектування застосовуються методи, що ґрунтуються на нормалізації відношень – такому структуруванні даних, при якому унеможливлюється дублювання даних і забезпечується швидкий шлях їх пошуку.

У процесі нормалізації дані кожної таблиці, яка входить до складу бази, формують згідно правил структурування таблиць, які називаються нормальними формами.

Перша нормальна форма (1НФ) встановлює обмеження на значення атрибутів усі вони повинні бути простим, тобто не мо­же бути такого значення, як 90/60/90.

Друга нормальна форма (2НФ) –жодні неключові атрибути не повинні бути функціонально залежними від частини ключа. Згідно цього правила в БД треба мати таблиці з довідковими да­ними та таблиці з оперативними даними. Наприклад, таблиця “Агрофірма «Промінь»: механізатори” (табл.1) містить довід­кові дані, а таблиця “Агрофірма «Промінь»: виконання с.- г. робіт” (табл.2) – оперативні дані.

Таблиця1. Агрофірма «Промінь»: механізатори

Табельний номер

Прізвище, ім’я, по батькові

1407

1411

1428

Супруненко Володимир Федорович

Атрощенко Іван Петрович

Домбровський Сергій Степанович

Третя нормальна форма (3НФ), яку також називають нор­мальною формою Бойса-Кодда, вказує на недопустимість у таб­лицях БД транзитних залежностей, що можуть проявлятися у функціональних залежностях одних неключових атрибутів від інших. Наприклад, між другим стовпчиком табл.1 і п’ятим стовпчиком табл.2 залежності бути не може, оскільки атрибути їх полів не є ключовими.

Таблиця2. Агрофірма «Промінь»: виконання с.- г. робіт

Місяць

Число

Табельний номер

Код виду с.- г. робіт

Обсяг виконаних робіт, ум. етал. га

04

04

04

04

04

01

01

02

02

02

1411

1428

1407

1411

1428

211

211

214

214

214

37,5

36,8

46,2

44,8

43,9

Як уже зазначалося, в рамках реляційної БД дії над даними можуть бути зведеними до операцій
  1   2   3   4   5   6

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні рекомендації до вивчення теми 4 Державний стандарт освіти...
Теорія баз даних – важливий розділ сучасної інформатики. Їх широке використання в різних галузях людської діяльності робить актуальною...

Тема програми
Тема уроку: Системи управління базами даних. Організація баз даних у субд. Програмування реляційних запитів

«база даних microsoft access»
Методічні вказівки до лабораторних занять за курсом «Інформатика». / Укл. О. Ю. Лебедєва Одеса: онпу, 2010 — с

Івано- франківський технікум ресторанного сервісу І туризму Національного...
«Систем управління базами даних», їх використання у практичній діяльності торгових підприємств

Урок №10. Тема «бд microsoft access. Створення форм»
Тип уроку: засвоєння нових знань (пояснювально демонстраційний з елементами практикуму)

Методичні вказівки до лабораторних занять за темою «ms office Access»
Методічні вказівки до лабороторних робіт за темою «ms access» за курсом «Інформатика та комп'ютерна техніка». / Укл. О. В. Ніколаєнко...

Лекція з теми „Табличний процесор Microsoft Excel”
При цьому можуть використовуватися й декілька таб­лиць, що пов’язані між собою. Тоді зміна значень даних однієї з таких таблиць автоматично...

Лабораторні завдання з теми „Створення презентацій засо­бами Microsoft PowerPoint”
Перебуваючи у режимі слайдів наберіть в заповнювачі текст заголовку у два рядки: “Склад пк. Комп’ютерна система”. Колір заголовку...

Уроку Тема уроку
Заг хар теми. Бази даних. Фактографічні й документальні бд. Iєрархiчна, мережева, реляцiйна модель ба­зи даних. Основнi елементи...

Державний стандарт україни державна система стандартизації у країни...
Государственная система стандартизации Украинм Порядок разработки государственньїх стандартов



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

info.lekciya.com.ua
Головна сторінка