Пошук по сайту


Методичні вказівки по використанню мови Паскаль при виконанні лабораторних

Методичні вказівки по використанню мови Паскаль при виконанні лабораторних

Сторінка1/6
  1   2   3   4   5   6


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

по використанню мови Паскаль

при виконанні лабораторних

та розрахунково-графічних робіт

Черкаси ЧІТІ 1998

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

по використанню мови Паскаль

при виконанні лабораторних

та розрахунково-графічних робіт

Затверджено

на засіданні кафедри

інформатики

протокол №10 від 14.10.96

Черкаси ЧІТІ 1998

Методичні вказівки по використанню мови Паскаль при виконанні лабораторних та розрахунково-графічних робіт / Укл.: Г.Т.Олійник, І.Б.Трегубенко. – Черкаси: ЧІТІ, 1998. – 59 с.


Укладачі: Олійник Г.Т., к.т.н., доц.,

Трегубенко І.Б., асистент

Відповідальний за випуск Рябцев В.Г., к.т.н., доц.

Рецензент Рідкокаша А.А., к.т.н., доц.


вступ

Цi методичнi вказiвки призначенi для оволодiння навичками програмування на алгоритмiчнiй мовi Паскаль та засвоєння основних методiв обчислювальної математики. За основу вивчення мови Паскаль взято його стандартний варiант, який в подальшому доповнюється можливостями версiй Турбо Паскаля. Теоретичнi основи iлюструються зразками програмних реалiзацiй. Завдання для виконання практичних та лабораторних робiт надаються в кiнцi кожного роздiлу.
1. Абетка мови Паскаль

До неї входять:

  1. великi й малi лiтери латинського алфавiту: A ... Z; a ... z;

  2. арабськi цифри: 0 ... 9;

  3. спецiальнi символи:




+

-

*

/

<

>

=

(

)

[

]

.

,

;

:















#

{

}

$

'

_


Останнiй в таблиці символ - пiдкреслення. Всi iншi cимволи, що вживаються на данiй обчислювальнiй технiцi ( в тому числi й символи псевдографiки) можуть застосовуватись в Паскаль-програмi в коментарях i символьних константах. Коментарi мають структуру:

(* <коментар> *) або { <коментар> }

i можуть бути розмiщенi в будь-якому мiсцi програми. Символьнi константи ( лiтерали ) - це будь-який набiр символiв, що з двох бокiв обмежуються апострофами.
2. Структура Паскаль - програми

Структура програми, записаної мовою Паскаль, наведена на рис. 1.

Заголовок

Б

л

Роздiл опису мiток


LABEL

о

к

Роздiл означень констант


CONST


о

Роздiл означень типiв


TYPE

п

и

Роздiл опису змiнних


VAR

с

у

Роздiл опису процедур і функцiй

PROCEDURE

FUNCTION





Б л о к о п е р а т о р i в

BEGIN

...

END.

Рис. 1. Структура Паскаль-програми

У заголовку програми за службовим словом PROGRAM та iменем програми в круглих дужках заноситься список формальних файлiв, з якими працює програма. У мовi Паскаль є два стандартних файли: INPUT, з якого читаються вхiднi данi, та OUTPUT, з якого данi виводяться на пристрiй вiдображення iнформацiї. Наприклад: PROGRAM LABA1 (INPUT,OUTPUT,FILE1);

Примiтка. В програмах Турбо-Паскаля файли INPUT i OUTPUT можна в перелiк файлiв не вносити, а в версiях Турбо-Паскаля 6.0 та 7.0 заголовок взагалi в програму можна не включати.

Крапкою з комою закiнчується кожний елемент програми на мовi Паскаль (оператор, опис, означення). Допускається проставляти декiлька символiв "крапка з комою" пiдряд. В цьому випадку вони сприймаються як пустi оператори. Останнiм символом в Паскаль-програмi повинна бути "крапка". Мiж елементами програми дозволяється проставляти будь-яку кiлькiсть пропускiв.
3. Мітки

Будь-який оператор програми в блоцi операторiв може бути помiченим. Мiткою оператора є цiле число без знака, вибране з дiапазону 1..9999. Величина мiтки не впливає на порядок виконання операторiв. При цьому незначущi нулi на мiтку не впливають, тобто 0012, 012 i 12 являють собою одну мітку. Мiтка вiд наступної операцiї вiддiляється двокрапкою:
245: A:=A+B;

012: ;
Всi мiтки, що вживаються в блоцi операторiв, повинні бути описанi в роздiлi опису мiток за зразком:

LABEL 245,14,48,9876;
4. Константи

В мовi Паскаль розрiзняють числовi, символьнi, булевi константи та рядки.

Числовi константи можуть бути цiлого типу (25,-7,0,475), дiйсного типу з фiксованою крапкою (27.0,-0.05,0.0,4.75) та дiйсного типу з плаваючою крапкою для представлення, як правило, дуже великих або дуже малих чисел (3.0Е27,-4.5Е-12,0.5Е-3). В мовi Паскаль не дозволяється опускати незначущi нулi цiлої або дробової частини дiйсного числа. Наприклад, запис констант .5 або 5. буде неправильним; потрiбно писати 0.5 або 5.0.

Цiлi константи не можуть бути бiльшими за величину, що має стандартне iм`я MAXINT.

Граничнi значення числових величин для ПЕОМ типу IBM PC наведені в таблицi 1:

Таблиця 1

Параметр

Межа

значень

MAXINT

32767

2 байти

Точнiсть представлення

дiйcних чисел

11 цифр

6 байт

Нижня межа дiйсних чисел

10Е-38

Верхня межа дiйсних чисел

10Е38


У реалiзацiї мови для ПЕОМ введено ще один тип констант -шiстнадцятиричний. Дiапазон представлення таких констант: 0..FFFF. Вони вiдрiзняються вiд десяткових наявнiстю префiкса $:

$1AF, $0ABC, -$12.

Константи символьного типу - це будь-який символ ЕОМ, узятий в апострофи (для представлення самого апострофа його зображують двiчi): ‘0’ , ‘7’ , ‘@’ , ‘’’’ , ‘t’ , ‘?’ .

В рядках мiж апострофами можна розмiщувати до 255 символiв. Константи булевого типу мають два значення: TRUE (iстина) та FALSE (хибнiсть).

В програмах, крiм прямого застосування усiх перелiчених констант, в блоцi операторiв можна застосувати iменованi константи. Імена їм присвоюються в роздiлi означення констант за зразком: CONST A=4.752;

PI=3.1416;

D=TRUE;

B='A';

A, PI, D, B - iдентифiкатори (символiчнi iмена) констант. Вони повиннi складатися з букв, цифр i знака пiдкреслення (першою обов'язково повинна бути буква) i не перевищувати по стандарту 8 символiв. В Турбо Паскалі кiлькiсть символiв в iдентифiкаторi не обмежується.
5. Типи даних

Мова Паскаль строго типiзована. Кожний елемент даних обов'язково повинен бути вiднесений до певного типу.

Тип - це множина значень, яких можуть набувати елементи, а також множина операцiй над ними та їх функцiй. Класифiкацiя типiв мови Паскаль наведена на рис. 2.

Т И П И

Простi Складнi Вказiвний
Обмежений Скалярнi Масиви Записи Файли Множини

ARRAY RECORD FILE SET
Перелiчення Стандартнi
Цiлий Дiйсний Булевий Cимвольний Рядки

INTEGER REAL BOOLEAN CHAR STRING
Рис. 2. Структурна схема типiв у мовi Паскаль
Крiм типiв, перелiчених в схемi, в деяких реалiзацiях мови Паскаль для ПЕОМ можна застосувати два стандартних обмежених цiлих типу: BYTE - 0..255 ;

UNSIGNED - 0..65535 ;

Тип даних описується в роздiлах TYPE и VAR. Наприклад:

TYPE DIAPAZON = -20..20;

ROBDEN = (PN,WT,SR,CH,PT);

OSOBDEN= WT..CH;

VAR I,Y,K:INTEGER;

BUKVA:'A'..'Ь';

ZD,RD: OSOBDEN;

A,B,C,D:REAL;

D1,D2:DIAPAZON;

F1,F2,CH:CHAR;
5.1. Обмежений тип

Як видно з прикладу, обмежений тип описується в роздiлах TYPE або VAR двома константами, що задають дiапазон допустимих значень. Перша з них визначає нижню, а друга - верхню межу значень типу.

До даних цього типу застосовуються дiї, що вiдповiдають типу його елементiв.

5.2. Тип перелiчення

Змiннi цього типу набувають лише тих значень, якi перелiченi в дужках при його означеннi. В загальному випадку таке означення має форму:

ІМ`Я (W1,W2,...,Wn);

Елементи цього типу ординарнi, тобто мають свiй ординарний номер, що починається з 0. Номер елемента можна визначити з допомогою функцiї ORD(X). Таким чином, ORD(PN)=0; ORD(PT)=4.

Вважaється, що Wi, >=, <, <=, =, <> ). Операцiя PN>CH дасть значення FALSE, а SR<=PT - TRUE.

Самi константи булевого типу вважаються теж елементами типу перелiчення (FALSE,TRUE), тобто TRUE>FALSE; ORD(TRUE)=1.

Як видно з вищенаведеного прикладу, з елементiв типу перелічення можливе створення обмеженого типу.

Крiм функцiї ORD(X), до елементiв типу перелiчення можна застосувати функцiї PRED(X) для визначення попереднього елемента та SUCC(X) - для визначення наступного.

Приклади:

SUCC(PN)=WT; PRED(PT)=CH.

Застосування SUCC для останнього елемента перелiчення та PRED для першого елемента призводить до помилок в роботi програми.
5.3. Стандартнi типи

Опис даних цих типiв ведеться в роздiлi VAR:

VAR K,L,M : INTEGER;

S,V,K1,L1 : REAL;

X1,Y1 : BYTE;

A21,A22 : STRING[14];

B1,B2,B5 : BOOLEAN;

C1,C2,CH : CHAR;

5.3.1. Змiннi цiлого типу можуть набувати лише цiлих значень, тобто дiапазон їх змiни: -MAXINT..MAXINT. До операндiв цiлого типу можна застосувати такi арифметичнi операцiї +, -, *, DIV, MOD. Їх результат - цiле число. Першi три операцiї - тривiальнi. Операцiя DIV виконує дiлення двох цiлих чисел до цiлої частки, операцiя MOD - дiлення по модулю, тобто дає результат у виглядi залишку вiд дiлення двох чисел.

Над цiлими операндами можливе застосування операцiй порiвняння. Іcнують такi функцiї, якi по цiлому аргументу повертають цiлий результат:

ABS(X)  |X|; SQR(X)  X2;

RANDOM(N) - генерацiя цiлого випадкового числа з діапазону 0..N.

В мовi Паскаль функцiї ROUND(X) i TRUNC(X) зв'язують дiйсний аргумент з цiлим результатом (перша - методом заокруглення модуля числа, друга - шляхом вiдкидання дробової його частини).

Приклади застосування дiй та функцiй для операндiв цiлого типу:

VAR A,B,C : INTEGER;

Y,X : REAL;

L : BOOLEAN;

BEGIN

X:=9.78; Y:=-X; A:=23; B:=5;

C:=A DIV B; (* C=4 *)

C:=A MOD B; (* C=3 *)

C:=ROUND(Y); (* C=-10 *)

C:=ROUND(X); (* C=10 *)

C:=TRUNC(X); (* C=9 *)

L:=(ROUND(X)=TRUNC(X)); (* L=FALSE *)

...

END.

Примiтка: В компiляторах з мови Паскаль для ПЕОМ iснують ще двi операцiї для даних цiлого типу:

SHL - зсув влiво (2 SHL 6  128);

SHR - зсув вправо (200 SHR 2  32);

5.3.2. Над дiйсними операндами можливi такi арифметичнi операцiї: +,-,*,/. Для бiльшостi версiй трансляторiв з мови Паскаль, що не мають операцiї пiднесення до степеня , виходять iз положення, застосовуючи форму переходу

.

Операнди для перелiчених операцiй можуть бути як дiйсними, так i мiшаного типу (REAL, INTEGER), а при операцiї '/' одержують дiйсний результат навiть тодi, якщо обидва операнди будуть цiлого типу. Результат дiйсного типу в Паскалi дають такi функцiї:

ABS(X)  |x| COS(X)  cos(x)

SQR(X)  x2 LN(X)  ln(x)

SQRT(X)  EXP(X)  ex

SIN(X)  sin(x) ARCTAN(X)  arctg(x)

Крiм перших двох функцiй , про якi мова вже йшла в п.5.3.1., аргумент iнших може застосовуватись як дiйсного, так i цiлого типу.

Решта математичних функцiй реалiзується в мовi Паскаль через формули переходу:



До операндiв дiйсного типу можна застосовувати операцiї порiвняння з одержанням результату булевого типу. Додатково до функцiй, перелiчених для дiйсного типу, для ПЕОМ iснують функцiї:

FRAC(X)-визначення дробової частини числа Х:

RANDOM-генерування випадкового числа з дiапазону 0.0..1.0.

5.3.3. До елементiв булевого типу, що набувають значень лише TRUE або FALSE, можна застосовувати такi логiчнi операцiї:

AND ( логiчне I, кон'юнкцiя);

OR ( логiчне АБО, диз'юнкцiя);

NOT ( логічне НI, заперечення);

XOR ( виключне АБО).

Цi ж операцiї можуть бути застосованi i для операндiв цiлого типу. Оператор WRITE('',NOT 25,'',25 OR 6,'',25 AND 6,'',10 XOR 19) роздрукує -26 31 0 25.

Булевими функцiями вважаються:

ОDD(X) - має значення TRUE, якщо Х - цiле непарне число;

EOF(F) - набуває значення TRUE, якщо при читаннi файлу F зустрiвся його кiнець;

EOLN(L) - набуває значення TRUE, якщо текстовий файл L перебуває в станi "кiнець рядка".

5.3.4. Змiнна символьного (лiтерного) типу може набувати значення лише одного символу. Вважається, що в мовi Паскаль усi символи даної ЕОМ впорядкованi (ординарнi). Значення порядкових номерiв символiв визначається таблицею ASCII. Тому данi цього типу за своїми властивостями аналогiчнi даним типу перелiчення i до них застосовуються тi ж операцiї та функцiї.

Тому ORD("H")=72;

ORD("0")=48.

Існує обернена функцiя, яка по ординарному номеру символу дає його зображення: CHR(72)= "H";

CHR(48)="0".

Очевидно, що CHR(ORD("H"))="H";

ORD(CHR( 48))=48.

5.3.5. До рядкiв можна застосовувати операцiї порiвняння. В цьому випадку по черзi порiвнюються символи до першої вiдмiнностi: "YURIY" < "YULIYA"  FALSE.
  1   2   3   4   5   6

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Методичні вказівки до лабораторних занять за курсом «захист інформації»
Методичні вказівки до лабораторних робіт за темою «Криптографічні алгоритми» за курсом «Захист інформації» для студентів спеціальності...

Методичні вказівки до виконання
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни „Інформатика” // Укладачі: А. Л.Єрохін, О. В. Струкова. — Харків: Харківський...

Методичні вказівки до лабораторних занять за темою «Електронні таблиці»
Методічні вказівки до лабораторних робіт за темою «Електронні таблиці» за курсом «Основи комп'ютерних технологій». / Укл. О. В. Ніколаєнко...

Методичні вказівки до лабораторних занять за темою «Електронні таблиці»
Методічні вказівки до лабораторних робіт за темою «Електронні таблиці» за курсом «Основи комп'ютерних технологій» для студентів спеціальності...

Методичні вказівки до лабораторних робіт за темою «Программування мовою Visul Basic»
Методічні вказівки до лабораторних робіт за темою «Використання еом у інженерній практиці» за курсом «Інформатика та комп'ютерна...

Методичні вказівки до лабораторних робіт за темою «Текстовий редактор»
Методічні вказівки до лабораторних робіт за темою «Текстовий редактор» за курсом «Інформатика та комп'ютерна техніка». / Укл. О....

Методичні вказівки до лабораторних робіт за темою «Мова html»
Методічні вказівки до лабораторних робіт за темою «Мова html» за курсом «Інформатика та комп'ютерна техніка». / Укл. О. В. Ніколаєнко...

Методичні вказівки до лабораторних робіт за темою «операційна система windows»
Методічні вказівки до лабораторних робіт за темою «Операційна система windows» за курсом «Інформатика та комп’ютерна техніка» для...

Методичні вказівки до лабораторних занять за темою «ms office Access»
Методічні вказівки до лабороторних робіт за темою «ms access» за курсом «Інформатика та комп'ютерна техніка». / Укл. О. В. Ніколаєнко...

Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт з дисципліни
Облік І аудит”, 050. 102 „Економічна кібернетика”, спеціалізації „Фінансування І кредитування”



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

info.lekciya.com.ua
Головна сторінка