Пошук по сайту


Вступ 3

Вступ 3

Сторінка1/7
  1   2   3   4   5   6   7


ЗМІСТ:

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА 6

1.2. Історико-порівняльний аналіз диференційованого навчання 6

1.2. Сутність диференційованого навчання в початковій школі 17

1.3. Стан проблеми диференційованого навчання в початковій школі 20

Висновки до першого розділу 24

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПО ВПРОВАДЖЕННЮ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ 26

2.1. Педагогічні умови розробки і впровадження диференційованого навчання в 4 класі 26

2.2. Методика диференційованого навчання 27

2.3. Результати дослідницько-експериментальної роботи 32

Висновки до другого розділу 36

ВИСНОВКИ 37

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38

ДОДАТОК А 40



ВСТУП



В сучасних умовах про необхідність диференціації навчання говорять дуже часто. Будь-який педагог, навіть і не новатор, знає це слово. Словосполучення “індивідуалізація та диференціація навчання” міцно увійшло до лексикону педагогів. Але чи всі насправді усвідомлюють зміст цих слів? Навряд чи, якщо врахувати, що навіть серед дослідників немає єдиного усталеного погляду на зміст цих понять.

З одного боку, всі сьогодні розуміють, що діти різні, кожен з них – індивідуальність, і не можна вважати, що всі вони здатні засвоїти матеріал, поданий певним чином. Досвід показує, що в кожному класі є принаймні одна дитина, яка не усвідомлює пояснень не тому, що дурніша за інших, а просто тому, що її мислення має особливості, відмінні від особливостей інших учнів. Цій дитині слід пояснити по-іншому – і вона все зрозуміє. Але вчитель не завжди в змозі це врахувати – адже у нього великий клас та обмаль часу. І діти, які розуміють “по-іншому”, часто стають відстаючими – не через поганий рівень навченості, а через неможливість сприйняти матеріал у тому вигляді, в якому він подається.

Також не слід забувати довічну проблему педагогів: програма розрахована на “середнього учня”, якого не існує так само, як ідеального газу. Поки вчитель пояснює, одні учні слухають, другі вже все зрозуміли, і їм нудно, а для третіх темп пояснення занадто високий, вони відстають від думки вчителя, “губляться” і тем нудьгують. В результаті пізнавальна активність як другої, так і третьої групи учнів (їх зазвичай називають обдарованими та слабкими) падає. В них формуються хибні уявлення про себе та своє навчання: одні вважають, що вчитися дуже легко, не слід докладати зусиль, і тому в старших класах знижують успішність, бо не привчені працювати завзято, а другі – що працювати не треба, бо все одно їм нічого не вдасться. Диференціація повинна була б вирішити цю проблему.

З іншого боку, існує проблема морально-психологічна. Якщо навіть батьки дитини, очевидно розумово відсталої, не хочуть визнати її такою, і вона вчиться серед звичайних дітей, що завдає шкоди і їй, і її однокласникам (раніше школа могла ініціювати психічне обстеження дитини, а зараз без волі батьків це неможливо), що вже говорити про батьків звичайної, але не дуже розвиненої дитини, яким повідомляють, що їх син або донька має іти в клас “для дурних”? Адже батьки не розуміють “психологічну увагу” та “класи вирівнювання”, вони розуміють “класи для розумних” та “класи для дурних”. Так само ставляться до розподілу на групи самі діти. Потрапляння не до класу “для найкращих” призводить до зниження самооцінки учнів (початкової школи це стосується особливо), небажання їх отримувати знання, бо вони вже “поставили на собі хрест”.

Отже, маємо проблему: диференціація необхідна, але конкретні її способи, які дозволили б врахувати всі чинники та уникнути всіх існуючих проблем, поки не знайдені.

Науковці, що досліджували цю проблему, в основному ділились на два “табори”. Одні розробляли теоретичні моделі диференційованого навчання, ігноруючи проблеми – мовляв, створимо схему, а потім виправлятимемо недоліки. Другі звинувачували диференційоване навчання у всіх гріхах та стверджували, що воно нам не потрібне.

Ми вважаємо хибними обидва підходи, оскільки, на нашу думку, виправляти помилки “потім” можна у виробництві приладів, а не у справі виховання та навчання живих людей, де помилка педагога може позначитися на житті дитини. Достатньо того, що всі вчителі – живі люди, які помиляються, ще й помилки в технології є неприпустимими. І разом з тим ми вважаємо, що диференціація не є утопією, її можна ввести за наших умов.

В цьому також переконані такі науковці як П.І.Сікорський, І.П.Підласий, С.П.Логачевська, Г.І.Коберник, монографії та посібники яких ми використовували як основні джерела. Розділяють цей погляд також педагоги-практики, статті яких про практичне втілення принципу диференціації ми використовували при підготовці диференційованих домашніх завдань для учнів. Важливо лише чітко визначити мету диференціації, її критерії, вимоги до різних груп учнів.

Об'єктом нашого дослідження є диференційоване навчання.

Предмет дослідження – форми та засоби диференційованого навчання.

Мета дослідження – розробити та обґрунтувати систему диференційованих домашніх завдань з читання для 4 класу.

Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:

  1. здійснити аналіз сучасної філософської, психологічної, педагогічної літератури з досліджуваної проблеми;

  2. проаналізувати стан розробленості проблеми в практичній роботі початкової школи;

  3. виявити проблеми в диференційованому навчанні та запропонувати свою методику диференційованих домашніх завдань, в яких ці проблеми було б усунуто.

При підготовці курсової роботи використано такі методи науково-педагогічного дослідження: історико-теоретичний аналіз наукових джерел та практичного досвіду педагогів, педагогічний експеримент, узагальнення педагогічного досвіду, аналіз, синтез, систематизація.
  1   2   3   4   5   6   7

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Орієнтовані питання до тематичного оцінювання з теми “Вступ. Інформаційна...
Орієнтовані питання до тематичного оцінювання з теми “Вступ. Інформаційна система та її складові”

Навчальне електронне видання
Вступ

Реферат на тему: «Механізм вдосконалення українського суспільства»
Вступ

Використання інформаційно-комунаційних технологій на уроках трудового навчання
Вступ

Вступ
Структура системи “Інтернет” як джерело найрізноманітнішої інформації та її функції

Вступ
Державна політика інформаційної безпеки І її реалізація в Законодавстві України

Вступ
Правове забезпечення обліку І аудиту реалізації сільськогосподарської продукції, робіт І послуг

Вступ 4
Розділ переваги програми для аналізу та розвитку навичок швидкочитання перед іншими

Курс лекцій з інформатики Зміст Інформатика як наука
Тематичне оцінювання по темі: “Вступ. Інформація та інформаційні технології”

11 клас
Вступ. Правила поведінки в комп’ютерному класі та техніка безпеки при роботі з комп’ютером



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

info.lekciya.com.ua
Головна сторінка