Пошук по сайту


Урок фізики в 10 класі >17. Сучасні наземні телескопи. Історія І розвиток астрономічних обсерваторій

Урок фізики в 10 класі >17. Сучасні наземні телескопи. Історія І розвиток астрономічних обсерваторій

Сторінка1/12
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Застосування методу проектів при формуванні пізнавальної активності учнів на уроках фізики . Методичний посібник // Автор упорядник Н.В. Малик .- Переяслав-Хмельницький.-2011 р.-148с.


Активність уваги учнів і міцність засвоєння знань визначається вибором методів і прийомів викладен­ня матеріалу, умінням робити матеріал доступним і простим.

Пропоновані в даній роботі прийоми активізації навчальної діяльності учнів дозволяють учителеві продуктивно використати час на уроці і захопити учнів розглядуваним на уроці матеріалом.

Застосування активних прийомів роботи з учнями на різних етапах уроку забезпечує значний потік інформації від учнів до учителя і відкриває нові можливості навчальної діяльності учнів, глибини і міцності засвоєння матеріалу, дозволяє більш ґрунтовно вивчити вузлові питання теми уроку забезпечити наочність навчання, виділити практичне значення питань, що розглядаються на уроці, стимулює учнів до систематичного виконання домашніх завдань.

Мета посібника – допомогти вчителям ефективно готувати індивідуальні та колективні проекти з метою розвитку творчої особистості школяра.

Адресовано вчителям фізики загальноосвітніх навчальних закладів.


Відповідальна за випуск: В.І. Кудінова – завідуюча районним методичним кабінетом

Рекомендовано до друку радою методичного кабінету відділу освіти Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації ( Рішення методичної ради від 2011р., протокол № )
Зміст
1.Вступ…………………………………………………………………….4

2.Історія виникнення технології……………………………………..…10

3.Концептуальні положення ……………………………………………12

4.Мета і завдання……..……………………………………………….…13

5.Зміст технології………………………………………………………..18

6.Оформлення проекту…………………………………………………..22

7.Вимоги до особистості педагога……………………………………...24

8.Викоритстання методу проектів……………………………………...25

9.Схеми проведення уроку за проектною технологією……………….31

10. Узагальнений алгоритм проектування………..……………………36

11. Психологічні бар’єри..……………………….……………………...39

12.Загальні критерії оцінювання результатів проектування …………41

13. Висновки……………………………………………………………..45

14. Словник основних термінів…………………………………………48

15. Чорнобильська трагедія та її уроки………………………………...50

16. Урок фізики в 10 класі………………………………………………79

17. Сучасні наземні телескопи. Історія і розвиток астрономічних обсерваторій……………………………………………………………..91

18. Відроджуємо забуті імена………………………………………….113

19. Література…………………………………………………………..146

1. ВСТУП

Дати людині діяльність, яка б наповнювала його душу”

К.Д.Ушинський

Педагогіка співробітництва — не набір закликів любити дітей, розуміти, що діти теж люди, цінувати дитинство; це набір конкретних педагогічних методик, котрі дають вчите­леві змогу любити дітей, цінувати дитинство, бачити в дитині людину. Ось у чому різниця: не закликають, а дають, дарують, обдаровують можливостями, що розкриваються перед учителем.

С.Л.Соловейчик
Шляхи розвитку освіти в Україні на найближчі роки та на перспективу, що визначені в Державній національній програмі "Освіта", передбачають її ґрунтовне реформування в напрямку впровадження в освітню практику особистісного орієнтованого підходу який би перетворював навчально-виховний процес в плані створення соціально-психологічних і педагогічних умов для фізичного, соціального, інтелектуального, духовного і культурного розвитку учня. Ця проблема вимагає постійної уваги, при її розв’язанні необхідно враховувати ті соціальні, психологічні і педагогічні вимоги, що виникають на шляху формування та розвитку особистості. Пізнавальна активність особи започатковується під впливом пізнавальних потреб, мотивів, інтересів в процесі безпосередньої пізнавальної діяльності, вона характеризується відношенням школярів до процесу пізнання, що відображається на якості, характері і результатах пізнавальної діяльності у досягненні поставленої мети. Проблема формування пізнавальної активності безпосередньо пов’язана з рішенням питання підвищення якості навчального процесу в школі. Слід відзначити, що пізнавальна активність школярів є складовою мотиваційного компоненту навчання та однією з головних умов, як вважають вчені, розумового розвитку дітей, тому що інтелектуальна сфера дитини успішно розвивається лише за умови присутності і розвитку пізнавальних потреб. Вченими засвідчено на скільки важливо враховувати в ході навчально-виховного процесу власну активність дитини, і стимулювати її розвиток, для чого намічено ряд шляхів. Дослідження вчених переконують, що без активності школярів середніх класів у навчально-виховному процесі не може бути успішним засвоєння знань, не може бути повноцінним виховання. Тому актуальною залишається проблема оптимізації уроку посилення його пізнавального і виховного потенціалу, проблема стимулювання навчально-пізнавальної активності і самостійності учнів в навчально-виховному процесі.

Зазначимо, що без відповідного рівня пізнавальної активності школярів у навчально-виховному процесі не може бути належним засвоєння ними знань, умінь та навичок інтелектуальної пізнавальної діяльності, не може бути повноцінним соціальне, духовне та культурне становлення особистості. З цього приводу актуальною залишається проблема складових комп'ютера Існують різні підходи до визначення типів, рівнів, структурних елементів і основних форм прояву пізнавальної активності учнів середніх класів у відповідності з їх індивідуальними особливостями. Сам термін "пізнавальна активність" має різні тлумачення в педагогічній літературі. Так Т.І.Шамова говорить про взаємозв'язок активності як діяльності та активності як риси характеру. В.І.Лозова називає пізнавальну активність умовою духовного розвитку особистості, засобом поліпшення і в той же час показником навчально-виховного процесу .

Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту. Як показав моніторинг результативності навчально-виховного процесу, найбільш ефективною виявилась така форма інноваційної діяльності як проектування.

Проектна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, які на Раді Європи були визначені як основні в ХХІ столітті: полі культурні, мовленнєві, інформаційні, політичні та соціальні.

Участь у проектах позитивно впливає на навчально-пізнавальну діяльність учнів, бо надає змогу підтримувати пізнавальний інтерес до тем, що вивчаються, у вигляді різних заохочень можливості побачити результати своєї роботи, і усвідомлення того, що їх побачать в інших містах України та за кордоном. Також проекти працюють в рамках уроків або факультативів, а саме з інформатики, фізики, математики, географії та інших, тобто діяльність учнів навчальна. Вона є самостійною, бо вимагає пошуку та творчого підходу до поставленої мети. Діяльність за проектами передбачає застосування творчо-пошукових; методів навчання, що в свою чергу вимагає активності учнів в роботі.

Слід визнати, що одним із недоліків традиційної педагогіки є ескалація інформаційного навчання, котре базується на посту­латі — для осмисленої дії потрібні знання. При цьому допущено, що чим більший обсяг знань, тим результативнішою буде дія.

Саме тому шкільні курси перевантажені навчальною інформа­цією, що, зокрема, призводить до помітного розриву між теорією і практикою, діяльністю та її інформаційним забезпеченням.

З позицій педагогічної кібернетики можна вважати, що знання здобувають у процесі використання інформації під час вирішення практичних завдань, у процесі оцінювання результативності цього використання. Таким чином, можна стверджувати, що, з одного боку, знання способів дій (тобто вміння) необхідні не до вирішення прак­тичних завдань, а під час вирішення, з іншого боку, пошук вирішен­ня практичних завдань актуалізує необхідність здобування знань, пізнавальну діяльність.

Суттю Технології має стати виконання різних навчальних, твор­чих проектних завдань і проектів, тематику яких необхідно розро­бити з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів. А зміст Технологія необхідно цілеспрямовано підпорядкувати меті інформаційного забезпечення проектної діяльності. До певної міри проектування можна вважати програмованим навчанням.

Проектування, вірогідно, сприяє спростуванню досить драма­тичних запитань, викликаних кризою освіти в сучасній цивілізації: чого і як має навчатися в школі конкретна людина? Які реальні шляхи подолання школоцентризму та освітньої схоластики кожним конкретним учнем?
У такій постановці питання вже закладено твердження, що яд­ром мотивації проектної діяльності визнано спектр інтересів, кон­центрований для кожної вікової групи:

Молодша група

Характеристика: малий обсяг знань; невміння оцінювати свої можливості; оперування очевидним, а не сутнісним; мала вольова підготовленість; мала здатність до доопрацювання; готовність прийняти допомогу; прийняття роботи в групі; відносна легкість у виборі об'єкта; обмеженість функціональної освіченості; слабка залежність від консолідації групи; надання переваги ручній роботі.

Спектр інтересів: репродукування об'єкта, що викликав інтерес; апологетика; вияв сміливості у виборі об'єкта; наслідування; спро­би і навіть помилки; підміна видів діяльності; оволодіння новими вміннями; очікування особистісного успіху.

Середня група

Характеристика: малий обсяг знань; занижена оцінка своїх мож­ливостей; невміння шукати і знаходити необхідну інформацію;різка критика постановки завдання; відмова від допомоги; небажання і невміння працювати в групі; боязнь неуспіху; обережність у виборі об'єкта; помітна залежність від консолідації групи; надання пере­ваги ручній роботі під контролем голови.

Спектр інтересів: вибір знайомого або дійсно «потрібного» об'єк­та; спроби оригінальності; бажання досягнути успіху; спрямо­ваність на результат; цікавість.

Старша група

Характеристика: достатній обсяг знань і практичного досвіду; прагнення до максимальної економії часу і сил на виконання; боязнь дефіциту інформації; утруднення у виборі об'єкта; достатня во­льова підготовленість; можливе саботування завдання; надання переваги виконанню роботи головою з перевіркою руками.

Спектр інтересів: прагнення осягнути процес; бажання випро­бувати свої можливості; прагматична цінність; очікування осо­бистого успіху; передчуття творчості; виконання завдання без про­блем.

Можна використати деякі процедури формування інтересу до про­ектних завдань, процесу проектування:

а) пояснення суті проектного методу — введення розширюваль­ного поняття проект на прикладах інженерних, дизайнерських, економічних, соціальних та інших проектів. Приклади з історії техніки;

б) демонстрація варіантів виконаних проектів — ознайомлення зі змістом та обсягом проекту, вимогами до оформлення; акценту­вання уваги на елементах творчості (досягнення новизни, генерування варіантів, формування банків ідей); сильні і слабкі сторони представлених проектів; повідомлення критеріїв оцінювання вико­наних проектів; розрізняння проектів за складністю (вибір об'єкта, обсяг розробок, трудомісткість виконання тощо);

в) анотування переліку можливих тем проектів — демонстрація переліку тем (не менш як 10); коментування можливих результатів; очікувані проектні рішення (зміна форми, розмірів, кольору; вибір іншого матеріалу; поєднання функцій виробу; зменшення кількості деталей; зміна технології виготовлення тощо); проведен­ня уявного експерименту під гаслом «А я б зробив отак...»;

г) ознайомлення з процедурою оцінювання проектів — публічний захист проектів; оцінювання проекту та його захисту; критерії оцінювання проекту та захисту.

Стартовий етап проектування дуже важливий. Викладач му­сить домогтися, щоб кожен учень обрав тему проекту; щоб у кожного школяра з'явилася головна ідея проекту (не слід її критикува­ти і навіть удосконалювати!), бажання у більшості учнів присту­пити до виконання проекту; щоб учні зрозуміли умови взаємодії між: собою і з викладачем. Можливо, якась частина учнів не впо­рається зі стартовим етапом в перші два-три тижні занять. Можливо, їм буде легше «сидіти на спині» тих, хто успішно впо­рався, слід дати їм таку можливість, однак не знижуючи вимоги «наздогнати» основну групу. Іноді може виникнути потреба в інди­відуальних консультаціях.

2. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ

Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття у США. Спершу його називали "методом проблем" і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містилися ідеї побудови навчан­ня на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знан­нях. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з ре­ального життя, знайома і значуща для дитини, для її роз­в'язання дитині необхідно застосовувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.

Одному з послідовників Дж. Дьюї — В. X. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектами. Під проектом у той час мався на увазі цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини. В. X. Кілпатрик дав таку класифікацію проектів:

  • створюваний (продуктивний) проект, пов'язаний з тру­довою діяльністю — доглядом за рослинами і тваринами, підготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо;

  • споживчий (його метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги) — підготовка екскурсій, розробка і надання різних послуг (ремонт одягу, взуття, інформаційні послуги тощо), проекти розв'язання проблем життя тощо;

  • проект розв'язання проблеми (науково-дослідницький проект);

- дослідження впливу умов догляду за рослинами на вро­жайність, фізико-математичні проекти, технічні проекти, проек­ти розв'язання історичних або літературних проблем (які, як правило, поєднуються з дискусійними формами роботи) тощо;

— проект-вправа (проекти навчання і тренування для ово­лодіння певними навичками).

Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту .

Метод проектів привернув увагу і російських педагогів по­чатку XX ст. Ідеї проектного навчання виникли в Росії прак­тично паралельно з розробками американських вчених. У 1905 р. під керівництвом російського педагога С. Т. Шацького було організовано невелику групу працівників, які нама­галися активно запроваджувати проектні методи у практику викладання.

Пізніше, вже за радянської влади, ідеї проектування поча­ли широко використовувати і включати в навчально-вихов­ний процес школи. Але, на жаль, недостатньо продумано і послідовно, через що постановою ЦК ВКП(б) 1931 року Метод проектів було засуджено і заборонено. Відтоді і в Росії, і в Україні більше не робилося якихось серйозних спроб відродити метод в освітянській практиці. На жаль, повернен­ня до методу проектів сьогодні відбувається повільно, вико­ристовуються лише окремі елементи технології.

У школах США, Великої Британії, Бельгії, Ізраїлю, Фінляндії, Німеччини, Італії, Нідерландів ідеї гуманістичного підходу Дж. Дьюї набули більшого поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань з їх практичним застосуванням для розв'язання конкретних про­блем довкілля у спільній діяльності школярів. Згодом ідея ме­тоду проектів зазнала достатньої еволюції. Народившись з вільного виховання, у наш час проектування стає компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Зв’язок фізики з повсякденним життям, технікою І виробничими технологіями....
Мета уроку: Ознайомити учнів з розвитком фізики, із застосуванням новітніх матеріалів та технологій у виробництві, формувати інтерес...

Урок засвоєння нових знань
Міжпредметні зв’язки : математика, історія, електротехніка, інформатика, географія, екологія

Урок №1 Тема: у знайомому класі
У комп'ютерному класі все знайоме! Як добре знову опинитися тут, в очікуванні цікавих уроків, роботи за комп'ютером

Урок математики й інформатики в 11 класі
Вид уроку: Урок – бесіда з активним залученням учнів до обговорення питань, положень, задач

Закономірності
Зародження І розвиток фізики як науки. Роль фізичного знання в житті людини І суспільному розвитку. Методи наукового пізнання

Уроку Тема Розвиток нових інформаційних технологій (ніт)
Сформувати знання про сучасні Інформаційні технології та розглянути перспективи подальшого їх розвитку

Урок №1 Тема: Урок-повторення. У комп’ютерному класі
Обладнання: стенд „Техніка безпеки в картинках” чи сторінка „Як поводитись з комп’ютером”

Вплив фізики на суспільний розвиток та науково-технічний прогрес....
Мета уроку: дати поняття про фізичну картину світу, показати його матеріальну єдність, своєрідність форм руху матерії; формувати...

Перше знайомство з навчальним предметом інформатика
Сучасні комп’ютери та їх застосування. Правила поведінки І безпеки життєдіяльності (БЖ) в комп'ютерному класі

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Сучасні комп’ютери та їх застосування. Правила поведінки І безпеки життєдіяльності (БЖ) в комп'ютерному класі



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

info.lekciya.com.ua
Головна сторінка