Пошук по сайту


Конспект лекцій для студентів спеціальностей „Маркетинг”

Конспект лекцій для студентів спеціальностей „Маркетинг”

Сторінка1/9
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Інститу обліку і фінансів
Кафедра бухгалтерського обліку



Конспект лекцій
для студентів спеціальностей „Маркетинг”

денної та заочної форм навчання
Укладач:

к.е.н., доцент Бедзай О.В.

Донецьк 2012

Змістовий модуль 1 Основи теорii бухгалтерського облiку

Тема 1 “Бухгалтерський облік, його сутнiсть та значення”

1. Поняття про господарський облік, його види.

2. Принципи бухгалтерського обліку

3. Предмет бухга­лтерського обліку

4. Класифікація активів, капіталу і зобов'язань підприємства

5. Поняття про метод бухгал­терського обліку. Стисла хара­ктеристика його елементів.
1. Поняття про господарський облік, його види.

Господарський облік – це спостереження, вимірювання, реєстрація й систематизація фактів і явищ соціально-економічного життя. Результати спостереження виражаються за допомогою цифр і фіксуються, насамперед, у кількісному вимірі. Отримуючи кількісне позначення господарського явища, можна дати йому якісну характеристику.


За допомогою облікових даних характеризується фактичний (звітний) стан керованого об'єкта. Залежно від характеру облікових відомостей і способів їхнього одержання розрізняють 3 види господарського обліку:

1) статистичний;

2) оперативний (оперативно-технічний);

3) бухгалтерський.

Статистичний облік являє собою систему збору й обробки даних про найбільш масові, найбільш якісні й типові явища господарського й громадського життя. За допомогою цього обліку не тільки фіксується фактичний стан найважливіших показників, але й установлюються тенденції й закономірності в їхньому розвитку. Перелік об'єктів господарської діяльності, за якими підприємство веде облік, визначається формами статистичної звітності, які розробляє й затверджує Державний комітет статистики України. Узагальнюючи показники підприємств, організацій, установ Держкомстат України одержує інформацію про стан макроекономіки, соціальної й суспільної сфери.

Оперативний (оперативно-технічний) облік – система поточного спостереження, відображення й контролю за окремими найважливішими показниками господарської діяльності підприємств. За допомогою цього обліку одержують відомості про явку на роботу, забезпечення підприємства сировиною (товарами), завантаження й роботу устаткування, виконання плану випуск продукції у виробничих підприємствах або плану товарообігу в торговельних підприємствах. Особливість оперативного обліку: швидкість знімання (одержання) інформації, її передача й використання для потреб керівництва.

Бухгалтерський облік система безперервного, суцільного, взаємопов'язаного, документально обґрунтованого відображення та контролю фінансово-господарської діяльності підприємств. Він ведеться у всіх підприємствах незалежно від виду діяльності й форми власності.

У відповідності зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХХIV: «Бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень».

Мета бухгалтерського обліку – надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої й неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності й рух грошових коштів підприємства (ст. 3 Закону).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, ведеться безперервно від дня організації підприємства до його ліквідації (ст.8 Закону).

Бухгалтерський облік виконує 2 завдання і функції:

  • інформаційне, яке полягає в наданні необхідної інформації зовнішнім і внутрішнім користувачам;

  • контрольне, виконується для того, щоб інформація була достовірною. За допомогою бухгалтерського обліку здійснюється контроль за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Бухгалтерський облік є основним джерелом інформації, як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів.

Бухгалтерський облік є основою управління, тому що на основі інформації, що він містить, приймаються управлінські рішення. Тому бухгалтерський облік взаємопов'язаний з різними органами управління:

- по вертикалі (органи управління, статистичні й податкові органи);

- по горизонталі (тобто усередині підприємства: з керівництвом, різними службами апарата управління).

Нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку становлять:

  1. Укази Президента;

  2. Закони України;

  3. Постанови Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України;

  4. Накази, інструкції, листи Міністерства фінансів України, Держкомстату України, Державної податкової адміністрації України, Національного банку України й інших міністерств і відомств.

До основних нормативних актів відносяться:

    1. Господарський кодекс України, затверджений Постановою Верховної Ради України від 16.01.2003 р. № 436;

    2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХХIV, що визначає правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності в Україні;

    3. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку - введені з 2000 р., розроблені на основі міжнародних бухгалтерських стандартів (МБС), які існують із 1973 р. У цей час Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку перейменовані в Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФО). Національних стандартів бухгалтерського обліку -31.

Стандарти бухгалтерського обліку – сукупність прийомів і процедур, організації й методології бухгалтерського обліку й звітності.

План рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій та інструкція з його використання № 291 та наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1591.

В Україні 3 плани рахунків:

- план рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;

- для банків;

- для бюджетних установ.

    1. Податковий кодекс України – затверджений у 2011 році зі змінами та доповненнями.


2. Принципи бухгалтерського обліку

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні ґрунтуються на таких основних принципах:

    1. обачність – принцип, що передбачає застосування в бухгалтерському обліку таких методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

    2. повне висвітлення – принцип, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

    3. автономність – принцип, який означає, що кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

    4. послідовність – принцип постійного (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики;

    5. безперервність – принцип, який передбачає, що оцінку активів та зобов'язань підприємства здійснюють, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

    6. нарахування та відповідність доходів і витрат – принцип, який означає, що для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів;

    7. превалювання змісту над формою – принцип, коли операції обліковують відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

    8. історична (фактична) собівартість – принцип, відповідно до якого пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання;

    9. єдиний грошовий вимірник – принцип вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у фінансовій звітності в єдиній грошовій оцінці;

    10. періодичність – принцип, що означає можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Розглянуті десять принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності є важливою складовою методології бухгалтерського обліку і базою для створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, що є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів. На основі принципів побудовані національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.
3. Предмет бухга­лтерського обліку

Область застосування бухгалтерського облікуце підприємства, організації, установи, інші суб’єкти господарювання.

Підприємствосамостійний суб’єкт господарювання, що має відособлене майно, рахунки в банках, печатка, баланс, діє на підставі уставу.

Діяльність підприємств регламентується Господарським кодексом України.

Суб’єкти бухгалтерського облікувиконавці, особи, які ведуть бухгалтерський облік; їхня чисельність залежить від форми організації бухгалтерського обліку на конкретному підприємстві (ст. 8 п. 4 Закону).

Бухгалтерський облік, як і інші економічні науки, має свої предмет, об’єкти й метод.

Предмет – це те, на що спрямовано пізнавальну, творчу й практичну діяльність людей. Це все те, що відображається й узагальнюється в бухгалтерському обліку.

Предметом бухгалтерського обліку є наявність і рух активів, власного капіталу й зобов’язань у процесі господарської діяльності підприємства.

Предмет бухгалтерського обліку складається з окремих складених елементів – об’єктів, які взаємозалежні між собою господарськими операціями й іншими явищами, що мають місце в господарській діяльності підприємства.

Під об’єктами обліку розуміють конкретні ресурси, джерела їхнього утворення, господарські операції й процеси, доходи видатки й фінансові результати, надзвичайні факти й події.

Господарська операціядія, що викликає зміни в структурі активів, зобов’язань і власному капіталі підприємства.

Господарський процес – сукупність різнорідних господарських операцій, об’єднаних однією метою. До основних господарських процесів належать: процес постачання, процес виробництва, процес реалізації.

Процес придбання(постачання) – сукупність операцій по заготівлі, купівлі, забезпечення підприємства матеріальними й нематеріальними оборотними й необоротними активами (основних коштів, сировини, матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів).

Процес виробництва – сукупність операцій по виготовленню готової продукції, виконанню робіт, наданню послуг.

Процес реалізації – сукупність операцій по відвантаженню й відпуску готової продукції (робіт, послуг) покупцям і замовникам.

Надзвичайні подіїподії або операції, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вони будуть повторюватися періодично або в кожному наступному звітному періоді. До них належать: стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії й т.п.
4. Класифікація активів, капіталу і зобов'язань підприємства

Облікові об'єкти можна об'єднати в наступні групи:

1 група: Активи – ресурси, якими володіє підприємство для здійснення господарської діяльності. Відповідно до П(С)БО 1, 2 активи – це ресурси, отримані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому. До активів належать: необоротні й оборотні активи, витрати майбутніх періодів.

Умови визнання ресурсів активами:

  • реальність їхньої оцінки;

  • можливість одержання економічної вигоди від їхнього використання.

Необоротні активи – ресурси підприємства, які багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності. Їхній термін служби більше одного року або одного операційного циклу (якщо він перевищує один рік). До них відносять:

    • Основні засоби – матеріальні активи, які функціонують у незмінній натурально-речовій формі протягом тривалого періоду часу (більше одного року або більше одного операційного циклу, якщо він більше одного року). До основних коштів належать: будівлі, споруди, земля, транспортні засоби, машини, устаткування й ін.

    • Нематеріальні активи – необоротні довгострокові ресурси, які не мають матеріально-речовій форми, але мають вартість і можуть приносити вигоду. До них належать: вартість придбаних підприємством прав на користування природними ресурсами, промисловими зразками, товарними знаками, об'єктами промислової інтелектуальної власності (патентами, винаходами й т.д.), вартість права на використання програмного забезпечення для ПК і ін.

    • Інші необоротні матеріальні активи – матеріальні активи, які використовуються в процесі діяльності підприємства тривалий період часу (більше одного року або одного операційного циклу), однак вартість їх нижче припустимої, що дозволяє віднести об'єкт до основних засобів.

    • Капітальні інвестиції – вартість об'єктів по будівництву, виготовленню, що виконується для власних потреб підприємства, а також устаткування для монтажу й установки.

    • Довгострокові фінансові інвестиції – фінансові вкладення в розвиток інших підприємств на період більше одного року з метою одержання доходів (дивідендів, відсотків), збільшення власного капіталу й інших вигод для підприємства. До них належать: кошти, фінансові інвестиції підприємства в цінні папери й статутні капітали інших підприємств.

    • Довгострокова дебіторська заборгованість – заборгованість інших фізичних і юридичних осіб даному підприємству, строк погашення якої наступить після закінчення дванадцяти місяців з дати балансу.

    • Інші необоротні активи – інші необоротні активи, які не можуть бути віднесені до розглянутого вище.

Оборотні активиресурси підприємства, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства й повністю споживаються протягом одного року або операційного циклу, якщо він менше одного року.

До оборотних активів належать:

    • запаси: виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо, запасні частини, напівфабрикати й ін.), готова продукція, товари, тобто матеріальні ресурси;

    • кошти: готівка в касі, на рахунках у банку, у дорозі;

    • дебіторська заборгованість: по розрахунках з покупцями й замовниками, з підзвітними особами, різними дебіторами.

2 група об'єктів обліку: Джерела утворення ресурсів. До них відносяться власний капітал і зобов'язання.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після відрахування його зобов'язань. До власного капіталу ставляться:

  • Статутний капітал формується за рахунок сукупності внесків засновників (учасників) у майно підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами (уставом).

  • Пайовий капітал створюється за рахунок пайових внесків членів кооперативів (споживчих товариств, кредитних спілок, житлово-будівельних кооперативів, колективних сільськогосподарських підприємств ін.).

  • Додатковий капітал формується за рахунок емісійного доходу, за рахунок дооцінки необоротних активів, вартості активів, безкоштовно отриманих від інших фізичних або юридичних осіб.

  • Резервний капітал створюється для усунення можливих у майбутньому тимчасових фінансових труднощів і забезпечення нормальної роботи підприємства. Резервний капітал створюється за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

  • Нерозподілений прибуток – сума чистого прибутку, що залишилася в обороті підприємства після сплати податків у бюджет, інших обов'язкових платежів і розподілу між власниками (учасниками) підприємства.

  • Фінансування є джерелом коштів за рахунок державного бюджету, а також інших фізичних і юридичних осіб.

  • Доходи майбутніх періодів – джерело коштів, отриманих підприємством у поточному або попередньому звітному періодах, але відносяться до доходів наступних звітних періодів (отримана від орендаря в рахунок майбутніх звітних періодів орендна плата й т.п.).

Зобов'язання – заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють у собі економічні вигоди.

Підприємства, організації й особи, перед якими дане підприємство має заборгованість по розрахунках, називаються кредиторами, а саму заборгованість – кредиторською.

Зобов'язання поділяються на:

- довгострокові - строк погашення понад один рік;

- поточні - строк погашення протягом поточного року.

До довгострокових зобов'язань ставляться:

  • довгострокові кредити банків;

  • інші довгострокові фінансові зобов'язання – сума довгострокової заборгованості підприємства по зобов'язаннях із залученням позикових коштів ( крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки;

  • інші довгострокові зобов'язання: заборгованість по довгострокових векселях, по фінансовій оренді, відстроченим податковим зобов'язанням і ін.).

До поточних зобов'язань належать:

  • короткострокові кредити банків;

  • кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – сума заборгованості постачальникам і підрядникам за отримані цінності, виконані роботи, зроблені послуги;

  • поточні зобов'язання по розрахунках з бюджетом і позабюджетними платежами, по виплатах працівникам, по страхуванню, з учасниками по нарахованих дивідендах та іншим операціям;

  • інші поточні зобов'язання: по векселях виданим, отриманим авансам, внутрішньовідомчим та іншим операціям.

3 група об'єктів обліку - Господарські операції й процеси та 4 група – Надзвичайні події розглянуто у попередньому питанні.

5. Поняття про метод бухгал­терського обліку. Стисла хара­ктеристика його елементів.

Бухгалтерський облік, як і кожна наука, має свій метод. За допомогою методу бухгалтерський облік вивчає свій предмет. Як і будь-яка інша економічна наука, бухгалтерський облік ґрунтується на загальнонаукових методах пізнання, таких як аналіз і синтез, дедукція й індукція, моделювання й абстрагування й ін. Разом з тим, бухгалтерському обліку властиві специфічні прийоми, які відрізняють його від інших наук і становлять його метод.

Метод бухгалтерського обліку – сукупність способів і прийомів, за допомогою яких господарська діяльність відображається в обліку.

Елементи методу бухгалтерського обліку – конкретні прийоми й способи, що забезпечують збір, обробку, систематизацію, накопичення, узагальнення інформації про наявність і зміну активів, капіталу й зобов'язань, підсумки і результати роботи підприємства.

Елементами методу бухгалтерського обліку є:

1) документація й інвентаризація – способи первинного спостереження, відбиття (реєстрації) об'єктів бухгалтерського обліку;

2) оцінка й калькуляція – способи вартісного виміру засобів і процесів;

3) рахунки й подвійний запис – способи поточного відображення, групування й систематизації об'єктів бухгалтерського обліку;

4) баланс і звітність – способи підсумкового узагальнення фінансового стану й результатів діяльності.

Всі елементи методу бухгалтерського обліку використовуються в сукупності, взаємозв'язку й логічній послідовності, доповнюють один одного й забезпечують облік наявності й руху активів, капіталу, зобов'язань.

Документація – спосіб первинного спостереження, реєстрації й письмового відображення господарських операцій. Документ - це письмове свідоцтво, що підтверджує сам факт операції або надає право на її здійснення.

Інвентаризація – спосіб перевірки фактичної наявності об'єктів обліку (необоротних активів, запасів, коштів і документів, розрахунків), їхні стани й оцінки. За допомогою інвентаризації підтверджується вірогідність облікових даних і забезпечується їхня реальність.

Оцінка – спосіб вартісного вимірювання об'єктів обліку за допомогою існуючих цін, тарифів у певній грошовій одиниці.

Калькуляція – спосіб обчислення собівартості готової продукції, виконаних робіт і зроблених послуг.

Бухгалтерські рахунки – спосіб групування об'єктів по їхній економічній однорідності за певний період. За допомогою рахунків забезпечується облік наявності й руху кожного виду ресурсів і їхніх джерел.

Подвійний запис – спосіб подвійного й взаємозалежного відображення операцій на двох бухгалтерських рахунках: по дебету одного й кредиту іншого рахунку на ту саму суму.

Баланс – спосіб групування й узагальнення господарських ресурсів у грошовій оцінці на кінець останнього дня звітного періоду. Баланс по своєму економічному спрямуванню являє собою звіт підприємства про наявність активів, капіталу, зобов'язань, звіт про фінансово-майновий стан.

Звітність – спосіб узагальнення підсумкових показників діяльності підприємства за звітний період (доходів, видатків, фінансових результатів, руху грошових коштів, капіталу).
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Конспект лекцій за курсом «інформаційні системи та технології»
Конспект лекцій за курсом «інформаційні системи та технології» / Укладачі: Борисенко І.І., Скакун Л. В лебедєва О. Ю., Абросімов...

Конспект лекцій з дисципліни «основи філософських знань» для студентів...
Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти. Предмет філософії та особливості філософського мислення

Конспект лекцій за курсом «інформатика та комп’ютерна техніка»
Конспект лекцій за курсом «інформатика та комп’ютерна техніка» / Укладачі: Борисенко І.І., Граб В. А., Лебедєва О. Ю., Абросімов...

Конспект лекцій з навчальної дисципліни ”Комп’ютерні технології в...
Програми для комп’ютерної підтримки зазначеного курсу розраховані на сучасне технічне та програмне забезпечення, яке в наш час використовується...

Курс лекцій
Українська мова : курс лекцій / Інна Юріївна Юрова. – Донецьк : Донуеп, 2010. – 178 с

Довідник призначається для учителів історії, правознавства, географії;...
Опубліковано: Словник-довідник. Міжнародні відносини. Країнознавство. – Харків: Основа, 2011. – Б-ка журн. «Історія та правознавство»....

Методичні вказівки до самостійного вивчення теми застосування визначеного...
Методичні вказівки для самостійного вивчення теми «Застосування визначеного інтеграла Римана» за курсом «Математичний аналіз» для...

Методичні вказівки до практичних занять за темою побудова графіків...
Методичні вказівки до практичних занять за темою «Побудова графіків функцій» за курсом «Математичний аналіз» для студентів спеціальностей...

Методичні вказівки для написання курсових, бакалаврських та магістерських...
Методичні вказівки для написання курсових, бакалаврських та магістерських робіт для студентів спеціальності 030400 «Міжнародний бізнес»...

Конспект уроку. Тема: Створення Web-сайту
Для роботи у вас є необхідні матеріали, що будуть розміщені на файлах одного Web-сайту. На сайті файли необхідно організувати у визначену...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

info.lekciya.com.ua
Головна сторінка